Студії з україністики в Новоросійському університеті започатковано від часу його заснування. До 1920 р. їх центром була кафедра російської історії, де провадили дослідження такі історики як М.П.Смирнов, О.І.Маркевич, І.А.Линниченко, П.А.Іванов, С.Л.Аваліані, А.В.Флоровський. На початку ХХ ст. в Університеті працював О.С.Грушевський, який читав спеціальний курс з історії українського середньовіччя і на прохання студентів намагався це робити українською мовою.

У 20-ті рр. ХХ ст., коли Університет було розформовано, основні дослідження в Одесі розгорнулись у межах одного з його спадкоємців – Одеського Інституту народної освіти. При ньому М.Є.Слабченко створив Одеську філію (секцію) харківської науково-дослідної кафедри української культури. У 30-ті рр., після відновлення Університету і створення у його межах історичного факультету, започатковано і кафедру історії України. Тоді у всій гуманітаристиці панував ідеологічний монізм і науковий догматизм. Україністиці було завдано удару і через безпосереднє знищення науковців, а у перші повоєнні роки кафедра зникла.

У період лібералізації суспільно-політичного життя за доби М.С.Хрущова стало можливим відновлення кафедри історії України (1957). Протягом кількох десятиліть радянське українознавство уособлювали представники старшого покоління – С.М.Ковбасюк, П.І.Воробей, а також їхні послідовники – А.Д.Бачинський, З.В.Першина, В.П.Ващенко, Н.І.Калюжко.

З 1990 р. розпочався новий період в історії кафедри – дисципліна «Історія України» стала обов’язковою для викладання у всіх підрозділах Університету, а на історичному факультеті було кардинально збільшено обсяг годин на її викладання, зросла кількість спеціальних курсів для студентів спеціалізації кафедри, з’явилась нова генерація науковців, які продовжувала розробку започаткованих раніше досліджень. Відтоді повністю оновлено склад кафедри, який є чи не наймолодшим на факультеті (середній вік викладача близько 42 років).

Нині колектив кафедри складає 13 осіб, з яких чотири доктори історичних наук (завідувач кафедри Олена Анатоліївна Бачинська, професор Вадим Михайлович Хмарський, професор Тарас Григорович Гончарук, професор Наталя Миколаївна Діанова), 8 кандидатів історичних наук (доценти Тарас Степанович Вінцковський, Вячеслав Олександрович Кузнєцов, Анатолій Іванович Мисечко, Олександр Євгенович Музичко, Людмила Володимирівна Новікова, Едуард Петрович Петровський, Володимир Миколайович Полторак, Олена Олександрівна Синявська) та старший викладач Галина Сергіївна Левченко. Протягом останніх років члени колективу кафедри захистили дві докторські дисертації.